[size=35]ЛИСТОПАД ВІКІВ[/size]
Листопад – сильнішої пори немає,
Старе він листя все зриває.
І сильний був Він і тоді,
Як на Голгофі всі кричали: «Розіпни»!
І батько Мій і Я, Ми зрозуміли до кінця,
Що в просьбі вашій біль велика.
І раду радимо для вас,
Приймайте Царство в цей же час.
І там Листопад розкричався,
Пожовкле листя і старе.
Хотів зірвати Я для вас,
Та лише пам’ятником став той час.
Апостолам, пророкам, учням,
Дав святі слова.
По всьому світу ви йдіть,
Старе ви листя з дерев рвіть.
В роботі цій ви обережність зберігайте,
Хто зло вам дасть, любов’ю ви віддайте.
Цим старий одяг знищите у всіх,
І стане сильним Новий Заповіт.
Закипіла вся робота мило,
Листопад розправив крила.
Полетів по всій Землі,
Аж до нині ще в путі.
Листопад назад глянув примхливо,
Що ж то люди наробили?
Гілля все у землю вгнулось,
Старим листям задихнулось.
Я не Сам, а Дух із Батьком,
Вас просив й казав не раз.
Листя все старе зривати,
І палити в той же час.
За негожу цю роботу,
Щоб Листопад завершити.
Батько наш іде з Небес,
Щоб зрадів наш світ увесь.
Вогонь великий розкладає,
Горить, по всій Землі палає.
І блискавка, усім в уздогін,
Благословенний Божий Дім.
Легенько захиталось гілля,
Святий Іуда прошепотів здаля.
Кінчився довгий Листопад,
Вдягайте всі нове вбрання.
Це не в сні, а на яву,
Гора упала до долини.
Кривизна – на прямім шляху,
І жало смерті – в домовину.
Видіння Якова, що в Вефелі, збулося,
Драбина від Землі до Неба простяглася.
І Ангели по ній все ходять,
Щоб радість повернулась людям.
І довгий Листопад в страху він бачив,
За Листопадом в Божий Дім ввійшов.
Небесні двері Ангели відкрили,
Що є дверми в Новий Єрусалим.
Я Бог Авраама, Ісака батька твого,
Не слово обіцянок Я приніс.
А діло рук у Царстві Свому,
Ізраїль Мій, віднині Я даю тобі.
Україна, м. Рівне
11.12.2014р.
