ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА
До Вас, хто читає, Божі послання через мене, хочу звернутися, бо всі ви знаєте, що Земля керується Великою сильною Силою, і попросити у вас вибачення, що коли словами своїми порушила ваш спокій, або не до кінця підняла дух вашої віри в Єдиного Бога, простіть мене!
Спілкуючись із Вами через Слово, яке ви читали, ми зрозуміли стільки, на скільки нам у нашому серці відкрив Дух Любові Єдиного Бога. Одним словом хочу пояснити те, що мені відкрито, що розділи на віри у мене давно зникли, перед мною творіння Боже. Амінь.
Тому я так пишу, бо хочу вам показати вірш, якого написав мій коханий Михайло, мій чоловік. Написав він його, ще в 1975 році, тоді ще ми і не були знайомі. В даний час його вже немає.
Коли ми знаємо такі Його слова, що все від Нього, все через Його, все для Його. Прості слова можна говорити цілими днями, а для мудрості поясненню вони не підлягають.
Ще не вмерла Україна,
Хоч Степан загинув.
Його голос невмирущий,
По степах полинув.
Хоч прийшлося Україні,
На коліна встати.
Да не вдасться дух народний,
Ворогам зламати.
Україно, рідна ненько,
Що з тебе зробили.
Всю красу твою й звичаї,
Вороги згубили.
Стогне мужик, стогне бідний,
Долю проклинає.
І про ті часи минулі,
Часто споминає.
Кругом пишуть у газетах,
Що не рік, то краще.
Тільки біднім мужиченьку,
Що не день, то важче.
То податки, то страховка,
То квартплата душить.
Як жить далі?
Мужиченько, головоньку сушить.
Немає правди на Землі…
З Новим днем, з Новим роком! Він буде славний, сильний, великий.
Україна, м.Рівне
18.12.2014р.
