ОСЬ ІДЕ З ХМАРАМИ, І ПОБАЧИТЬ ЙОГО ВСЯКЕ ОКО І ТІ, ЩО ПРОКОЛОЛИ ЙОГО; І ЗАРИДАЮТЬ ПЕРЕД НИМ УСІ ПЛЕМЕНА ЗЕМНІ. ТАК, АМІНЬ. (ОТКР. 1.7)
(продовження)
Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтесь через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене. (Ін. 5.39)
Задамо собі запитання. Чи невірність моя може знищити вірність Божу? Ніяк, відповідає Писання. (Рим. 3.3-4)
Всім віруючим Він дав завдання досліджувати написане, бо через нього ми маємо мати життя вічне. (Ин. 5.39)
Якщо наш Господь каже, що Він є початок і кінець, (Откр. 1.8) то кінець є початком, і різниці між початком і кінцем немає. Він Духом Святим написав книгу Біблія, де кожний вірш несе і відкриває в собі дні, роки, тисячоліття. То чи зміниться милість Божа, коли ми будемо читати вірші з кінця до початку?
Візьмемо наприклад псалом 117 вірш 2. Ми його читаємо як розповідне речення, повідомляючи їм про милість Господню.
Так же промовить [дім] Ізраїлів, що Господь благий, і повіки милість Його. (Пс. 117.2)
Коли ми читаємо з кінця до початку, то прочитавши розуміємо, що саме дійсно скажуть про милість Господню. Його милість повіки, благий Господь, Ізраїлів [дім] промовить же так. Саме слово ТАК це підтверджує.
В одкровенні Іоана ми читаємо, що Земля має стати новою. Має зникнути гріх, смерть, заберуться сльози, тяжкі хвороби, на землі мають панувати радість і любов. (Откр. 21.1-5)
Давайте прочитаємо молитву Отче Наш від кінця до початку. Ми просимо, щоб Отець Небесний визволив нас від лукавого, бо місце перебування його тут на землі. Лукавство – це гріх. Всякий гріх – це беззаконня. А беззаконня – це смерть.(1 Ин. 3.4)(Иак. 1.15)
Ми не можемо виконати закон, рівно, як і звільнитися від лукавого. Але коли ми Отця Небесного просимо, щоб Він визволив нас від лукавого, то це означає, щоб Він назавжди розділив нас з ним. І це ми отримуємо. Він забирає душу людини із землі через смерть, і таким чином звільняє її від лукавого. Душа забрана, а лукавий залишається на землі, де він і далі виконує свою роботу, і людські душі далі страждають.
Як же звільнити Землю від лукавого?
Якщо Він є початок і кінець, і різниці між початком і кінцем немає, то давайте будемо просити з кінця до початку. Лукавого забери від нас, а нам залиши чисту землю, яку Ти пообіцяв. землю, без лукавого, чисту у любові.
І коли лукавого, сатану, він же і диявола, забереш Господи, то на землі залишиться лише ЛЮБОВ. І коли Ти будеш вводити нас у випробування любові, то це буде прекрасно.
Доки лукавий не буде забраний із землі, вона буде залишатися під гріхом, законом, смертю, сльозами, плачем, криками, хворобами.
Забери Отче Наш, лукавого від нас!
Ми дві тисячі років просимо забери нас від лукавого. І бачимо, що при законі, так і при благодаті, смерть не залишає землю. Це знак присутності на землі лукавого, гріха, закону. Ось бачите, лукавому не місце на землі.
Прийду і вселюся в них, і буду їхнім Богом.
Коли Ти це виконаєш написане славою Своєю, забереш із землі лукавого, тоді слова молитви Отче Наш, будуть дійсністю. І тоді ми будемо бажати, щоб Ти нас вводив у випробування любов’ю. Будемо любити і будемо любимими. І збудеться написане, що буде Бог все і у всьому. (1 Кор. 15.28)
Всі ми шукаємо добра, бажаємо його творити. Хочемо жити у любові. Чекаємо Царства Божого, приходу Твого, Господи, і вічного життя на землі. Ждемо приходу Ангелів на землю, які і розсудять по справедливому, бо Бог їх пошле туди, де будуть Його жнива.
Кожному із нас Він уділив по мірі віри. І ми впевнені, що наша думка є сама правдива. Не судімо передчасно, бо все виявиться і стане явним. Тоді нам потрібно буде свої слова забрати назад.
Батьку, забери від нас гріх, закон, смерть, і отримаєш велику славу, яка буде належати тільки Тобі.
Ось і знову читаємо від кінця до початку, де милість Його лише підтверджується. Його милість повіки, благий Господь, Ізраїлів [дім] промовить же так.
І буде в той день, Я почую, говорить Господь, почую небо, і воно почує землю, і земля почує хліб і вино і єлей; а ці почують Ізреель. І посію її для Себе на землі, і помилую Непомилувану, і скажу не Моєму народу: „ти Мій народ”, а він скаже: „Ти мій Бог!”. (Осія 2.21-23)
Отче наш, що єси на небесах!
Нехай святиться ім’я Твоє;
Нехай прийде Царство Твоє;
Нехай будет воля Твоя,
Як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні;
І прости нам провини наші,
Як і ми прощаємо винуватцям нашим;
І не введи нас у спокусу,
Але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє есть Царство, і сила, і слава навіки.
Амінь. (Мф. 6.9-13)
Україна, м.Рівне
02.06.2015р.
